ОСВІТНЯ ПРОГРАМА середньої загальноосвітньої школи I-III ступенів №29 м.Львова на 2021-2022 навчальний рік

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Львівська міська рада

Департамент гуманітарної політики

Управління освіти

Відділ освіти Сихівського та Личаківського районів

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

середньої загальноосвітньої школи

 I-III ступенів №29 м.Львова
на 2021-2022 навчальний рік

ПОГОДЖЕНО                                                                                   ЗАТВЕРДЖЕНО
Протокол засідання                                                                    Директор СЗШ I-III ст. №29
педагогічної ради № ____                                                                            м.Львова
від «       » ________2021 р.                                                            _________ Верхівська О.М.

НАДАНО ЧИННОСТІ ТА ВВЕДЕНО В ДІЮ
Наказ №______від________2021р.

Розробники:  Верхівська О.М., Мисько Н.І., Семчишин М.К., Мандзик Т.Й., Мазур І.М.

Зміст

     1. Призначення школи та засоби його реалізації

     2. Опис моделі випускника школи.

     3. Цілі та задачі освітнього процесу школи.

     4. Навчальний план та його обґрунтування.

     5. Освітня програма закладу

         5.1. Освітня програма школи І ступеня

         5.2. Освітня програма школи ІІ ступеня

5.3. Освітня програма школи ІІІ ступеня

     6. Особливості організації освітнього процесу.

     7. Показники (вимірники) реалізації освітнього процесу.

     8. Процеси розвитку, виховання і соціалізації в школі.

     9. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми.

    10. Структура навчального року.

Розділ 1. Призначення школи та засоби його реалізації

         Середня загальноосвітня школа I-III ступенів №29 м.Львова у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», іншими законодавчими актами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерством освіти і  науки України, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування,  Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, іншими нормативно-правовими актами, Статутом школи.

Колектив школи – учнівський, педагогічний, батьківській – мають позитивний досвід співпраці в розв’язанні освітніх проблем та проблем громади, створенні та оновленні безпечного освітнього середовища,  впровадженні демократичного управління.

Школа є відкритою системою, тому співпраця учнівського, педагогічного, батьківського колективів, громадськості, управління освіти, депутатів міської ради  в питаннях організації освітнього процесу, харчування, матеріально-технічного оновлення, раціонального використання  енергоресурсів є умовою створення сучасного успішного освітнього закладу.

Місія школи     

Освіта є основою інтелектуального,

духовного, фізичного і культурного

розвитку особистості, її успішної

соціалізації, економічного добробуту,

запорукою розвитку суспільства,

об’єднаного спільними цінностями

і культурою, та держави.

Закон України «Про освіту»

Місія школи полягає в збереженні кращих традицій національно-патріотичного виховання, наповненні освітнього процесу здоров’язберігаючим життєдіяльнісним змістом, що відповідає швидкоплинним змінам у соціумі; створенні оптимальних умов для формування всебічно розвиненої особистості з креативним мисленням, вмінням самостійно знаходити інформацію та застосовувати її у навчанні, навчатися протягом життя, виховання громадянина з активною життєвою позицією, що вміє адаптовуватись до життєвих реалій, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі, оволодівати іншими сучасними вміннями.

 Школа є соціокультурним, інтелектуальним  центром громади мікрорайону, де впроваджуються демократичні партнерські стосунки у взаємовідносинах: учні – педагоги – батьки учнів – представники громадськості.

 Місія школи реалізується у напрямах:

  • інтеграція демократичних цінностей в усі сфери освітнього процесу;
  • запровадження здоров’язберігаючих, гуманістично спрямованих технологій і методик, які забезпечують формування ключових компетентностей, в освітню діяльність школи;
  • створення комфортного культурно-освітнього простору;
  • взаємовигідне партнерство в системі «школа-спільнота»;
  • забезпечення відкритості освітньої системи школи на засадах державно-громадського управління.

Сьогодні освіта вже не підготовка до життя, а спосіб життя. Завдання школи полягає у формуванні ключових компетентностей учня, які є необхідними для його успішної життєдіяльності.

Ключові компетентності

         1. Спілкування державною мовою. Це вміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання, письмо, застосування мультимедійних засобів). Здатність реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ – у навчанні, на роботі, вдома, у вільний час. Усвідомлення ролі ефективності спілкування.

         2. Спілкування іноземними мовами. Уміння належно розуміти висловлене іноземною мовою, усно і письмово висловлювати і тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання і письмо) у широкому діапазоні соціальних і культурних контекстів. Уміння посередницької діяльності та міжкультурного спілкування.

         3. Математична грамотність. Уміння застосовувати математичні (числові та геометричні) методи для вирішення прикладних завдань у різних сферах діяльності. Здатність до розуміння і використання простих математичних моделей. Уміння будувати такі моделі для вирішення проблем.

         4. Компетентності в природничих науках і технологіях. Наукове розуміння природи і сучасних технологій, а також здатність застосовувати його в практичній діяльності. Уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати.

         5. Інформаційно-цифрова компетентність передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, роботи з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпеці. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).

         6. Уміння навчатися впродовж життя. Здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою навчальну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя.

         7. Соціальні і громадянські компетентності. Усі форми поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, на роботі. Уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів.

         8. Підприємливість. Уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави. Здатність до підприємницького ризику.

         9. Загальнокультурна грамотність. Здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва. Ця компетентність передбачає глибоке розуміння власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших.

         10. Екологічна грамотність і здорове життя. Уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя.      

         Саме виховання компетентної, відповідальної за своє життя людини і є головним завданням школи.     
        

Навчальний заклад несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за:        
         –  безпечні умови освітньої діяльності; 
         –  дотримання державних стандартів освіти;  
          – дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності,  у тому числі зобов’язань за міжнародними угодами;
          – дотримання фінансової дисципліни.  
        

Засобом реалізації призначення школи  є освітня програма.

Освітня програма школи

  • окреслює:
    • підходи до планування й організації школою єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом;
  • визначає:
    • загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення,  які подані в рамках навчальних планів
    • очікувані результати навчання учнів;
    • пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН;
    • форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
    • вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією  освітньою програмою.

Розділ 2. Опис «моделі» випускника школи

         Випускник нашої школи:      
         – особистість цілісна, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення;

         – патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини;

         – інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, учитися впродовж життя.

         Випускник школи повинен володіти ключовими компетентностями, які є однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них учні набувають під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:  читати і розуміти прочитане, висловлювати думку усно і письмово, критично мислити, здатність логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення,  конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект, здатність співпрацювати в команді.

Випускникпочаткових класів має знання, уміння та навички, передбачені стандартом початкової освіти. Він упевнений у собі, старанний, працелюбний, самостійний, дисциплінований, вмотивований на досягнення успіху, вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю, навички навчальної діяльності, культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя.

Випускник базової основної школи володіє певними якостями і вміннями на рівні вимог державних освітніх стандартів успішно засвоює загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану; має систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного); володіє основами комп’ютерної грамотності; знає свої громадянські права і вміє їх реалізувати; оцінює свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; веде здоровий спосіб життя; готовий до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах.

Випускник старших класів має міцні знання на рівні вимог державних освітніх стандартів, що забезпечує вступ до закладу вищої професійної освіти та подальше успішне навчання; володіє іноземною мовою на базовому рівні; має високий рівень комп’ютерної грамотності (програмування, навички технічного обслуговування); володіє культурою інтелектуальної діяльності; знає і поважає культуру України та інших народів; поважає свою й чужу гідність, права, свободи інших людей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; має почуття соціальної відповідальності; веде здоровий спосіб життя; володіє способами отримання інформації; прагне духовного і соціального добробуту.

Наш випускник – свідомий громадянин і патріот своєї країни, готовий до сміливих і успішних кроків у майбутнє.

Розділ 3. Цілі та задачі освітнього процесу школи

Враховуючи призначення і місце школи в освітньому просторі держави, школа працює над досягненням таких цілей та задач:

  • забезпечити засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту початкової, основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;
  • гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;
  • створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;
  • формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;
  • забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров’я учнів;
  • підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки;
  • проведення атестації та сертифікації педагогів;
  • цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази школи.


Розділ 4Навчальний план та його обґрунтування

         У відповідності до чинного законодавства загальноосвітній навчальний заклад здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм трьох ступенів освіти:       
         I ступінь – початкова загальна освіта;   
         II ступінь – основна загальна освіта;     
         III ступінь – середня (повна) загальна освіта.
         Призначення кожного ступеня навчання визначається Типовим положенням про загальноосвітній навчальний заклад та окреслено у відповідних освітніх програмах.

 Основним документом, що регулює навчально-виховний процес у школі, є робочий навчальний план, що складений на основі Типових навчальних планів, розроблених та затверджених Міністерством освіти і науки України, із конкретизацією варіативної частини і визначенням профілю навчання. Зміст навчального плану є механізмом реалізації змісту освіти та одним із засобів формування «моделі» випускника кожного ступеня навчання. Починаючи з І ступеня, в школі функціонує система факультативів та гуртків, яка дозволяє зробити освітній простір  єдиним і таким, що тісно пов’язує різні вікові етапи в навчанні різних  дисциплін. Мета та завдання базового навчання  полягає у створенні освітнього простору для здійснення самовизначення учнів основної школи до вибору профілю подальшого навчання. Допрофільне навчання у 8,9 класах має стати етапом «академічної мобільності» випускників основної школи, готовності до свідомого вибору профілю навчання у школі ІІІ ступеня. Зміст базової і повної середньої освіти створює передумови для всебічного розвитку особистості і визначається на засадах науковості і систематичності знань, їх значущості для соціального становлення людини.      
         Основна школа забезпечує базову загальну середню освіту, що разом із початковою є фундаментом загальноосвітньої підготовки, формує в учнів готовність до вибору і реалізації шляхів подальшого здобуття освіти. Зміст освіти на цьому ступені є єдиним для всіх учнів. В окремих класах деякі предмети вивчатимуться поглиблено. При формуванні змісту допрофільної освіти та варіативної складової навчального плану було  максимально враховано освітні потреби учнів і батьків, що випливають з результатів анкетування, опитування, моніторингу навченості та природних задатків здобувачів освіти.

Базові навчальні предмети, що становлять інваріантну складову змісту середньої освіти, є обов’язковими і вивчатимуться на рівні державного стандарту на всіх профілях. В 10-11-их класах певні навчальні дисципліни вивчатимуться поглиблено. Враховуючи кадрове,  навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення, запити учнів 10-11 класів як вибірково-обов’язкові предмети здобувачі освіти вивчатимуть інформатику, мистецтво, фінансову грамотність. З метою врахування індивідуальних освітніх потреб та інтересів школярів, діагностування прогалин в знаннях учнів, організації роботи зі здібними та обдарованими учнями, підготовкою учнів до ЗНО проводяться індивідуальні та групові заняття з різних дисциплін.

Відповідно до робочого навчального плану педагогічні працівники навчального закладу самостійно добирають програми, підручники, навчальні посібники, що мають гриф Міністерства освіти і науки України, а також науково-методичну літературу, дидактичні матеріали, форми, методи, засоби навчальної роботи, що мають забезпечувати виконання статутних завдань та здобуття освіти на рівні державних стандартів.

Розділ 5.Освітня програма навчального закладу

Розділ 5.1. Освітня програма школи І ступеня

(початкова школа)

Вступ

Освітня програма початкової школи окреслює рекомендовані підходи до планування й  організації  у середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №29 м.Львова єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених  Державним стандартом початкової освіти

Освітня програма початкової школи розроблена на виконання:

  • Закону України «Про освіту» (Прийняття від 05.09.2017р..  Набрання чинності 28.09.2017р.);
  • Закону України «Про  повну загальну середню освіту»                  ( Прийняття 16.01.2020р.. Набрання чинності 18.03.2020р.),;

Окрім того:

  • Постанови Кабінету Міністрів України №87 від 21.02.2018р. «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» для 1-4-х класів;
  • Наказу МОН України №268 від 21.03.2018р. «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти»;
  • Типової освітньої програми для 3-4 кл. закладів загальної середньої освіти (затверджено наказом МОН України від 08.10.2019р. № 1273);
  • Наказу МОН України №813 від 13.07.2021р. «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти»;
  • Наказу МОН України   №923  від  20.08.2018р.   «Про затвердження методичних рекомендацій  щодо адаптаційного періоду для учнів першого класу у Новій українській школі»;  
  • Про вивчення предметів для 1-4-их класів та організацію освітнього процесу в 2021-2022 н.р.;
  • Наказу МОН  України від 25.06.2018р. №677 «Порядок створення груп подовженого дня у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти»;
  • Листа МОН України №1/10-3101 від 23.07.2021р. «Щодо особливостей організації навчання»;
  • Листа МОН України від 09.08.2021р. №1/9-404 «Про переліки навчальної літератури та навчальних програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в освітньому процесі закладів освіти у 2021/2022 навчальному році»;
  • Наказу МОЗ №2205 від 25.09.2020р. «Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти»;
  • Наказу МОН від 08.09.2020р. № 1115 і зареєстровано в Міністерстві юстиції 28.09.2020р. За № 941/35224  «Деякі питання організації дистанційного навчання»;
  • Листа МОН від 02.11.2020р. №1/9-609 «Щодо організації дистанційного навчання».

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних  психофізіологічних  особливостей  і потреб,  формування   цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

Реалізація мети початкової освіти ґрунтується на таких ціннісних орієнтирах, як:

  • –                   визнання унікальності та обдарованості кожної дитини, що забезпечується рівним доступом до освіти, забороною будь-яких форм дискримінації або відокремлення дітей на основі попереднього відбору;
  • цінність дитинства, що оберігається шляхом встановлення освітніх вимог, які відповідають віковим особливостям дитини, визнання прав дитини на навчання через діяльність, зокрема гру, обмеження обсягу домашніх завдань для збільшення часу на рухову активність і творчість дитини;
  • –                   радість пізнання, що обумовлюється використанням в освітньому про-цесі дослідницької та проектної діяльності;
  • –                   розвиток вільної особистості шляхом підтримки самостійності, незалежного мислення, оптимізму та впевненості в собі;
  • –                   міцного здоров’я та добробуту, яких можливо досягти шляхом формування здорового способу життя і створення умов для гармонійного фізичного та психоемоційного розвитку;
  • –                   забезпечення безпеки у результаті створення атмосфери довіри і взаємоповаги, перетворення школи на безпечне місце, де запобігають насильству і цькуванню, надають необхідну підтримку;
  • –                   утвердження людської гідності шляхом виховання чесності, відваги, наполегливості, доброти, здатності до співчуття і співпереживання, справедливості, поваги до прав людини (зокрема, права на життя, здоров’я, власність, свободу слова тощо);
  • –                   плекання любові до рідного краю та української культури, шанобливе ставлення до Української держави;
  • –                   формування активної громадянської позиції, відповідальності за своє життя, розвиток громади та суспільства, збереження навколишнього світу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

  • Дитиноцентрованості і природовідповідності;
  • Узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
  • Науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
  • Наступності і перспективності навчання;
  • Взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
  • Логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
  • Можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
  • Творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
  • Адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово  висловлювати свої думки, почуття, чітко та   аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття  краси слова,  усвідомлення  ролі мови для ефективного спілкування  та  культурного  самовираження,  готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає  активне використання  рідної мови в  різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади,   можливість розуміти  прості висловлювання  іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення   шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити  висновки на основі проведених  дослідів, пізнавати  себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому  середовищі  (клас,  школа,  громада  тощо),    формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність  успішно навчатися,  провадити  професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна   компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного   природокористування, дотримання  правил  природоохоронної  поведінки, ощадного   використання   природних  ресурсів,  розуміючи   важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичка-ми, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчально-го середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей, ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

У процесі реалізації Типової освітньої програми використовуються внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

            Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний,  соціальний розвиток;  формує здатність до творчого самовираження,  критичного   мислення,  виховує  ціннісне  ставлення  до   держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи  водночас  досягнення  конкретних  очікуваних результатів, зазначених у програмі.

Програми інваріантного складника Базового навчального плану є обов’язковими для використання.

Рішенням педагогічної ради(протокол № 2 від 10.03.2020р.) початкова школа з 2020-2021н.р. навчається  за  Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти (1-4-ті класи), розробленою під керівництвом О.Я.Савченко і затвердженою наказом МОН України від 21.03.2018р. №268.

Загальний  обсяг  навчального  навантаження

Загальний обсяг годин для 1-х класів –  700 годин/ навчальний рік,

 для 2-х класів – 770 годин/ навчальний рік,

 для 3-х класів – 805 годин/ навчальний рік,

 для 4-х класів-   805 годин/ навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах закладу загальної середньої освіти І ступеня (Додаток  1,2 ).

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний  план  передбачає реалізацію освітніх  галузей Базового  навчального  плану Державного стандарту через окремі предмети.  Він охоплює інваріантну та варіативну складову.

Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових.

Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах. На основі освітньої програми початкової школи складено та  затверджено  навчальний план,  що  конкретизує  організацію   освітнього процесу (Додаток 1, 2).

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами, визначає гранично  допустиме тижневе навантаження учнів.   Навчальний план передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального    плану Державного стандарту  через  окремі предмети.  Він охоплює інваріантну складову, сформовану на  державному рівні, та   варіативну складову, в якій передбачено до-даткові  години на  вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації. При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1-х класах – 35 хвилин, 2-4-х – 40 хвилин.

Варіативна складова навчального плану у 1-х класах використовується на підсилення  предмета  інваріантної  складової –  англійська мова. 

Варіативна складова навчального   плану 2-4-х  класів   використовується на   підсилення предмета інваріантної складової – українська мова.

         У початковій школі здійснюватиметься поділ класів на групи при вивченні української мови та літературного читання, іноземної мови( англійської)  та інформатики відповідно  до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки  України  від 20.02.2002р. №128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002р. за № 229/6517).

                           Перелік  освітніх галузей для 1-4 –х класів

  • Освітня галузь «Мовно-літературна» реалізується через окремі предмети «Українська мова(мова і читання)», «Іноземна мова»;
  • Освітня галузь  «Математика» реалізується через однойменний окремий предмет – «Математика»;
  • Освітня галузь «Природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальна» реалізується інтегрованим курсом  «Я досліджую світ»;
  • Освітня галузь « Фізкультурна» реалізується окремими  предметами  «Фізична культура»  та «Хореографія»;
  • Освітня галузь «Технологічна» реалізується через окремий  предмет «Дизайн і технології»;
  • Освітня галузь «Мистецтво» реалізується окремими предметами  «Образотворче  мистецтво» та «Музичне мистецтво»;
  • Освітня галузь «Інформатична»  реалізується через  окремий предмет «Інформатика».

Мовно-літературна освітня галузь

Українська мова і літературне читання

Метою початкового курсу мовно-літературної освіти є розвиток особистості дитини засобами  різних видів  мовленнєвої  діяльності,  формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності  спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

  • виховання в учнів позитивного емоційно-ціннісного ставлення до української мови, читання,  дитячої   книжки,  формування пізнавального інтересу до рідного слова, прагнення вдосконалювати своє мовлення;
  • розвиток мислення, мовлення, уяви, пізнавальних і літературно-творчих здібностей школярів;
  • формування повноцінних навичок читання і письма, уміння брати участь у діалозі, інсценізаціях, створювати короткі усні й письмові монологічні висловлення;
  • формування вмінь працювати з різними видами та джерелами інформації;
  • ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики й жанрів, формування прийомів самостійної роботи з дитячими книжками;
  • формування умінь опрацьовувати тексти різних видів (художні, науково- популярні, навчальні, медіатексти);
  • дослідження мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань і норм української мови;
  • залучення молодших школярів до практичного застосування умінь з різних видів мовленнєвої діяльності в навчальних і життєвих ситуаціях.

Відповідно до зазначених мети і завдань у початковому курсі мовно- літературної освіти виділено такі змістові лінії:

  • «Взаємодіємо усно»;
    • «Читаємо»;
    • «Взаємодіємо письмово»;
    • «Досліджуємо медіа»;
    • «Досліджуємо мовні явища».

Іншомовна освітня галузь

Іноземна мова (англійська)

Головна мета навчання іноземної мови у початковій школі полягає у форму-ванні в учнів комунікативної компетенції, що забезпечується лінгвістичним, мовленнєвим і соціокультурним досвідом, узгодженим з віковими можливостями молодших школярів.

Зміст навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального та емо-ційно-ціннісного  компонентів і  створюється  на засадах оволодіння  іноземною мовою  у контексті  міжкультурної  парадигми, що передбачає навчання мови народу, який нею спілкується, та ознайомлення з його культурою.

Завдання полягає у формуванні вмінь:

  • здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою;
  • розуміти на слух зміст автентичних текстів;
  • читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту;
  • здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених зав-дань;
  • адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів;
  • використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів;
  • критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб;
  • висловлювати свої думки, почуття та ставлення;
  • ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Провідним засобом реалізації вказаної мети є компетентнісний підхід до організації навчання у загальноосвітній школі на основі ключових компетентностей як результату навчання.

Математична освітня галузь

Математика

Метою навчання математики є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних  орієнтацій  засобами  математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних  їй  для життя та продовження навчання.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

  • формування в учнів розуміння ролі математики в пізнанні явищ і закономірностей навколишнього світу;
    • формування у дітей досвіду використання математичних знань та способів дій для розв’язування навчальних і практичних задач;
    • розвиток математичного мовлення учнів, необхідного для опису математичних фактів, відношень і закономірностей;
    • формування в учнів здатності міркувати логічно, оцінювати коректність і достатність даних для розв’язування навчальних і практичних задач.

Інформатична освітня галузь

Інформатика

Метою навчання інформатиці є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій, формування інформатичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

  • формування в учнів уявлення про роль інформаційно-комунікаційних технологій у житті людини;
    • формування вмінь описувати об’єкти реальної та віртуальної дійсності різноманітними засобами подання інформації;
    • формування початкових навичок інформаційної діяльності, зокрема вмінь опрацьовувати текстову та графічну інформацію;
    • формування у дітей початкового досвіду використання комп’ютерної техніки для розв’язування навчальних, творчих і практичних задач;
    • розвиток логічного, алгоритмічного, творчого та об’єктно-орієнтованого мислення учнів.

Технологічна освітня галузь

Дизайн і технології

Зміст технологічної освітньої галузі реалізовується через інтегрований курс «Дизайн і технології».

Метою навчання дизайну і технологій є розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та проєктно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем у взаємодії з іншими, культурного й національного самовираження.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

  • формування допитливості, цілісного уявлення про матеріальне і нематеріальне виробництво;
    • виховання естетично-ціннісного ставлення до традицій українського народу в праці, декоративно-ужитковому мистецтві;
    • набуття досвіду поетапного створення корисних і естетичних виробів у партнерській взаємодії: від задуму до його втілення в матеріалах;
    • вироблення навичок раціонального використання матеріалів, безпечного застосування традиційних та сучасних технологій;
    • формування культури праці, прагнення удосконалювати процес і результати проєктно-технологічної діяльності, свій життєвий простір.

Мистецька освітня галузь

 Образотворче мистецтво та музичне мистецтво

Метою навчання мистецтва у школі є всебічний художньо-естетичний роз-виток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких  предметних  та  міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

  • розвиток почуттєвої сфери учнів,  набуття  ними досвіду емоційно-естетичних переживань;
    • пробудження інтересу до пізнання творів різних видів мистецтва; виховання гордості за здобутки рідного мистецтва й поваги до творчості  інших  етносів та народів;
  • формування умінь художнього сприймання, аналізу художньої мови та оцінювання творів мистецтва відповідно до вікових можливостей з використанням мистецької термінології;
  • -оволодіння способами художньо-творчої діяльності в різних видах мистецтва, комунікації з іншими в художній творчості;
  • формування елементарних умінь застосування цифрових технологій у мистецькій творчості і презентації здобутів;
  • розвиток мистецьких здібностей, здатності самовираження й керування власними емоційними станами через мистецтво та різні види художньої творчості;
  • формування здатності встановлювати асоціації між видами мистецтва;
  • між мистецтвом і явищами довкілля;
  • досягнення усвідомлення значення мистецтва в житті людини;
  • виховання культури глядача-слухача;
  • формування здатності об’єктивно оцінювати творчі здобутки свої та інших.

Мистецька освітня галузь може реалізуватися через інтегровані курси або предмети вивчення за окремими видами мистецтва: наприклад, музичне мистецтво, образотворче мистецтво тощо за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.

Фізкультурна освітня галузь

Фізична культура та хореографія

Метою навчання фізичної культури є всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян України.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

  • виховання в молодших школярів розуміння значущості занять фізичними вправами, спортивними іграми як важливого засобу зміцнення здоров’я, отримання задоволення, гартування тіла та характеру, самовираження, соціальної взаємодії у процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;
    • формування в учнів здатності володіння різними способами рухової діяльності, виконання фізичних вправ; уміння грати в рухливі та спортивні ігри за спрощеними правилами;
    • розвиток в молодших школярів здатності встановлювати причинно-наслідкові зв’язки позитивних та негативних чинників щодо стану свого здоров’я та фізичного розвитку;
    • використовувати різні способи пошуку корисної інформації у довідникових джерелах, у тому числі за допомогою інформаційно- комунікативних технологій і критичного мислення;
    • формування в учнів здатності творчо застосовувати набутий досвід з фізичної культури, використовувати сили природи для зміцнення здоров’я та фізичного вдосконалення;
    • розвиток в молодших школярів здатності використовувати навички самоконтролю і самооцінювання свого фізичного стану, дотримуватися санітарно-гігієнічних правил та безпечної поведінки в процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;
    • розвиток в учнів здатності спілкуватися і взаємодіяти з дорослими й однолітками, співпрацювати та досягати спільних командних цілей у процесі спортивно-ігрової діяльності, використовувати термінологічний апарат з фізичної культури рідною мовою під час фізкультурно-оздоровчої діяльності;
    • виховання в молодших школярів емоційно-ціннісного ставлення до занять фізичною культурою та спортом, здатності добирати фізичні вправи для роз-витку фізичних якостей з урахуванням індивідуальних можливостей, бажання керуватися правилами безпечної і чесної гри, уміння боротися, вигравати і програвати;
    • формування зацікавленості досягненнями українських спортсменів на Олімпійських іграх та інших спортивних змаганнях.

 Очікуванні результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів, окреслених Типовими освітніми програмами.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна  та громадянська  компетентності  можуть формуватися  відразу  засобами  усіх   предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська  відповідальність»,  «Здоров’я і безпека»,  «Підприємливість  і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

         Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка  передбачає постійне  включення учнів до  різних видів педагогічно доцільної  активної  навчально-пізнавальної  діяльності, а  також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної  ситуації,  а й по можливості перевіряти його на  практиці  й  встановлювати  причинно-наслідкові  зв’язки.   Формуванню ключових  компетентностей  сприяє  встановлення  та реалізація в освітньому процесі  міжпредметних  і внутрішньопредметних зв’язків,  а саме : змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює  пізнавальний  інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають  досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття

                                                базової середньої освіти

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Зарахування до початкової школи здійснюється відповідно до ПОРЯДКУ за-рахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затверджено-го наказом Міністерства освіти і науки України № 367 від 16 квітня 2018 року. 

Зарахування дітей до початку і впродовж навчального року здійснюється виключно на вільні місця.  Після   зарахування дітей до закладу освіти їх роз-поділ між класами відбувається в межах нормативу наповнюваності класів, визначеного Законом України «Про загальну середню освіту».

Зарахування дитини з особливими освітніми потребами до інклюзивного чи спеціального класу (з його утворенням у разі відсутності) здійснюється на підставі доданого до заяви висновку про комплексну (чи повторну) психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини (чи витягу з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації).

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі,  вистави, квести, які вчитель організовує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів та умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Початкова освіта має такі цикли, як 1-2 і 3-4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити по-долання розбіжностей у досягненнях, обумовлених готовністю до здобуття освіти.

У першому циклі (1-2 класи) організація освітнього процесу здійснюється із застосуванням діяльнісного підходу на інтегрованій основі з переважанням ігрових методів та на інтегровано-предметній основі у другому циклі (3-4 класи).

У 1 класі очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання:

  • дослідницькі;
  • інформаційні;
  • мистецькі проекти;
  • сюжетно-рольові ігри;
  • інсценізації;
  • моделювання;
  • ситуаційні вправи;
  • екскурсії;
  • дитяче волонтерство тощо.

Основними формами організації освітнього процесу в 2-4 класах є:

  • різні типи уроку;
  • екскурсії;
  • віртуальні подорожі;
  • спектаклі;
  • квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

У нових умовах, які виникли через пандемію і трансформували освіту, володіння цифровими навичками, уміння користуватися технологіями дистанційного  навчання – це вже вимога, необхідність. Учням і їхнім батькам значно легше навчатися дистанційно, коли контент із усіх навчальних  предметів знаходиться на одній платформі (classroom, zoom). Це дає змогу гнучко розподіляти контент між онлайн- та офлайн- частинами, диференціювати навчальні завдання, проводити онлайн-уроки , оперативно надавати зворотній зв’язок, відстежувати навчальний поступ кожного учня, створювати та наповнювати портфоліо.

Контроль та оцінювання навчальних досягнень

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку  у процесі навчання. За  цих  умов  контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає по-рівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. Основою для підсумкового оцінювання результатів навчання за рік можуть  бути результати  виконання  тематичних діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання, зафіксовані на носіях зворотнього зв’язку з батьками, спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання.

         У 3-4 класах є оцінювальне судження із зазначенням рівня результату –  рівнева оцінка. Рівень результату навчання визначається з урахуванням динаміки досягнень та позначається буквами: “початковий”(П), “середній”(С), “достатній”(Д), “високий”(В). (Рішення педагогічної ради №1   від     30.08.2021р.)

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Опис та інструменти системи внутрішнього

забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

  • кадрове забезпечення освітньої діяльності;
  • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
  • матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
  • якість проведення навчальних занять;
  • моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

  • оновлення методичної бази освітньої діяльності;
  • контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
  • моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
  • створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Кадрове забезпечення освітньої діяльності

Освітній процес у 1-4-х класах здійснюватимуть педагоги з вищою освітою за такими кваліфікаційними категоріями:

                            «Спеціаліст» – 10 вчителів

«Спеціаліст ІІ категорії» – 4 вчителі

«Спеціаліст І категорії» – 2 вчителі

«Спеціаліст вищої категорії» – 4 вчителі

«Спеціаліст вищої категорії з педагогічним званням «старший учитель» – 5 вчителів.

Учителі 1-4 класів пройшли обов’язкове підвищення кваліфікації, яке складалося з двох етапів: 60-годинні очні курси та дистанційний курс на сайті студії онлайн-освіти EdEra.  Це допомогло їм отримати практичні навички управління класом,  освоїти  методики компетентнісного  та інтегрованого навчання, ознайомитися з Державним стандартом початкової освіти. Учителі англійської мови пройшли курси та готові до роботи в Новій Українській Школі.

Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності здійснюється відповідно до листа Міністерства освіти і науки України  від 09.08.2021р. №1/9-404 « Про переліки навчальної літератури та навчальних програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в освітньому процесі закладів освіти у 2021/2022 навчальному році»;  «Про вивчення предметів для 1-4 класів та організацію освітнього процесу в 2021/2022н.р. »,  наказу  МОН України №813 від 13.07.2021р. «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класі закладів загальної середньої освіти».

Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності:

Проведено ґрунтовну аналітичну та організаційну роботу з удосконалення матеріально-технічної бази закладу та створення комфортних умов для навчання учнів.

Дизайн освітнього простору спрямований на розвиток дитини та мотивацію її до навчання. Навчальні приміщення закладу сучасні, теплі, комфортні та відповідають санітарно-гігієнічним    вимогам.  Організація освітнього простору навчального кабінету здійснюється через такі осередки:

  • осередок навчально-пізнавальної діяльності;
  • змінні тематичні осередки;
  • осередок для гри;
  • осередок художньо-творчої діяльності;
  • осередок відпочинку;
  • осередок учителя

Освітній простір організований так, що вчитель може спостерігати за діяльністю  дітей в усіх осередках, діти  мають змогу безпечно  переміщуватися і мають місце для зберігання особистих речей.

Якість проведення навчальних занять забезпечено відповідним кваліфікаційним рівнем педагогічних працівників, матеріально-технічною базою, навчально-методичним забезпеченням.

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей)

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюються на суб’єкт-суб’єктних  засадах,  що  передбачає  систематичне  відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. 

Контроль спрямований на пошук  ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із  досягненнями  інших і  не підлягає  статистичному обліку з боку адміністрації закладу.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу,  своєчасному  виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів освіти у 1-2 класах підлягають вербальному та формувальному оцінюванню,  у 3-4-х  класах формувальному та підсумковому оцінюванню.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

Оновлення методичної бази освітньої діяльності:

  • Створення належних умов для особистісно зорієнтованого навчання.
  • Ефективна індивідуалізація й диференціація освітнього процесу через методичний супровід  та організацію  навчальних центрів, які відображають навчальні потреби й інтереси дітей.
  • Функціональність навчальних центрів має бути спрямована на створення умов дослідницької діяльності вчителів та дітей, розвиток самостійності, організації роботи дітей у парах, у малих групах, а також індивідуально.
  • Проведення різних видів навчальної діяльності з навчальними матеріалами.

        Перезавантаження науково-методичної діяльності школи відбувається за принципами:

  • науково-методичної самостійності;
  • органічного взаємозв’язку науково-методичної діяльності педагогів і науково-дослідницької діяльності здобувачів освіти;
  • визначення близької і віддаленої перспективи у самовдосконаленні педагога-дослідника.

Контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення:

  • вдосконалення системи моніторингу (внутрішкільного контролю/ самоконтролю);
  • внесення відповідних змін до Перспективного плану контролю за викладанням навчальних дисциплін та якістю знань, умінь і навичок учнів.

Моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища              закладу освіти

Створити освітнє середовище, де є баланс між навчальними видами діяльності, ініційованими як учителем, так і власне дітьми. Таке середовище забезпечуватиме дітям можливості робити власний вибір, дасть змогу розвивати та вдосконалювати практичні навички, отримувати знання, розвивати позитивне ставлення до інших.

Формування в закладі для кожного учня освітнього середовища як універсального соціально-громадського майданчика, де відбуватиметься процес визнання та сприйняття власних можливостей і здібностей, урахування потреб, інтересів, формування ціннісних орієнтацій.

Створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників:

  • започаткування порталу розвитку педагогічної майстерності для забезпечення вчителям вільного доступу до професійних журналів та інших публікацій у сфері освіти, а також дистанційних курсів підвищення кваліфікації;
  • сприяння педагогічним працівникам у професійних стажуваннях, їхній участі в сертифікаційних програмах, тренінгах, семінарах, семінарах-практикумах, семінарах-нарадах, семінарах-тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо.

Повноцінність освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складової. Навчальний план зорієнтований на роботу початкової школи за 5-денним навчальним тижнем.

Освітня програма передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Розділ 5.2Освітня програма школи ІІ ступеня

(базова середня освіта)

Освітня програма загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405) з навчанням українською мовою і вивченням мови національної меншини.

Освітня програма окреслює організацію закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, визначає: загальний обсяг навчального навантаження, очікувані результати навчання учнів. рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти, вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік:

  • для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік;
  • для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік;
  • для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік;
  • для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік;
  • для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслює навчальний план закладу (Додатки №3-6), який дає цілісне уявлення про зміст і структуру відповідного рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні.

Варіативна складова визначена з урахуванням особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів. Варіативна складова використана на:

  • збільшення кількості годин на поглиблене вивчення предметів інваріантної складової, які використовуються на вивчення тем передбачених навчальною програмою академічного рівня;
  • запровадження курсів за вибором, що розширюють обрану навчальним закладом світоглядне спрямування;
  • проведення групових та індивідуальних занять, консультацій, що проводяться для окремих учнів чи груп учнів.

Формування варіативної складової відбувається на підставі побажань учнів, за навчальними програмами затвердженими Міністерством освіти і науки України.

Під час розподілу варіативної складової навчального плану враховано гранично допустиме навантаження на одного учня, уроки фізичної культури при визначенні цього показника не враховувались.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів “Фізична культура” та “Основи здоров’я”, а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України “Про загальну середню освіту”.

Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 20 лютого 2002 року № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за №  229/6517 (зі змінами) при вивченні  окремих предметів  для   посилення   індивідуальної   роботи  з  учнями  у школі ІІ ступеня здійснюватиметься поділ класів на групи (у 1-11-х класах – при вивченні української мови (більше 27 учнів); у 5-11-х класах – при проведенні уроків з трудового навчання (технології) (більше 27 учнів, окремо для хлопців і дівчат,  але не менше 8 учнів у групі); у 2-11-х класах – при вивченні іноземної (англійської) мови (більше  27 учнів); а також при вивченні німецької та англійської мови в одному класі; у 2-11 класах при вивченні інформатики (не менше 8 учнів у групі).

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання у рамках кожної освітньої галузі.

Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п Ключові компетентності Очікувані результати
1 Спілкування державною мовою Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і складати тексти (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
2 Спілкування іноземними мовами Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою. Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
3 Математична компетентність Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу.  
5 Інформаційно-цифрова компетентність Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
6 Уміння вчитися впродовж життя Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії
7 Ініціативність і підприємливість Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
8 Соціальна і громадянська компетентності Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту
9 Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва
10 Екологічна грамотність і здорове життя Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Виокремлюються в навчальних програмах такі наскрізні лінії ключових компетентностей:

  • «Екологічна безпека й сталий розвиток»;
  • «Громадянська відповідальність»;
  • «Здоров’я і безпека»;
  • «Підприємливість і фінансова грамотність».

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

  • організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
  • окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
  • предмети за вибором;
  • роботу в проектах;
  • позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційнодіяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

  • мови і літератури;
  • суспільствознавство;
  • мистецтво;
  • математика;
  • природознавство;
  • технології;
  • здоров’я і фізична культура.

Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети.

Освітня галузь «Мови і літератури» у навчальних планах реалізується через окремі предмети «Українська мова», «Українська література», «Іноземна мова (англійська, польська)», «Зарубіжна література».

В межах галузі «Суспільствознавство» у 5-му класі вивчається курс «Історія України (Вступ до історії)», у 6-му класі – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України», у 7-9-их класах – окремі предмети «Історія України» та «Всесвітня історія», у 9-их класах ще вивчається предмет «Основи правознавства».

Освітня галузь «Мистецтво» реалізується через окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво» в  5-7-их класах та «Мистецтво» у 8-9 класах.

В межах освітньої галузі «Математика» у 5-6-их класах вивчається предмет «Математика», у 7-9-их класах – «Алгебра» та «Геометрія».

Освітня галузь «Природознавство» реалізується через окремі предмети: у 5-их класах – «Природознавство», у 6-9-их класах – «Біологія» і «Географія»,  у 7-9 класах ще вивчаються предмети «Фізика» і «Хімія».

Освітня галузь «Технології» у навчальних планах реалізується через окремі предмети «Трудове навчання», «Інформатика».

Освітня галузь «Здоров’я та фізична культура» у 5-их класах реалізується через предмети «Основи здоров’я», «Фізична культура» та «Хореографія».

Форми організації освітнього процесу.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

  • формування компетентностей;
  • розвитку компетентностей;
  • перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
  • корекції основних компетентностей;
  • комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття – це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-9-х класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв’язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об’єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

  • кадрове забезпечення освітньої діяльності;
  • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
  • матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
  • якість проведення навчальних занять;
  • моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

  • оновлення методичної бази освітньої діяльності;
  • контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
  • моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
  • створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Розділ 5.3Освітня програма школи ІІІ ступеня

 (повна загальна середня освіта)

Навчальний план здобувачів  закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (повна загальна середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 №408 (в редакції наказу МОН України від 28.11.2019 №1493)

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів повної загальної середньої освіти для 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік:

  • для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік;
  • для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані (Додатки  №7-8), який дає цілісне уявлення про зміст і структуру відповідного рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів.

Освітня програма повної загальної середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

Повна загальна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття повної загальної середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей.

Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

  • мови і літератури;
  • суспільствознавство;
  • мистецтво;
  • математика;
  • природознавство;
  • технології;
  • здоров’я і фізична культура.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Зміст навчання у 10-11-их класах реалізується наступним чином:

  • базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;
  • поглиблене вивчення окремих предметів;
  • курси за вибором, до яких належать спеціальні і факультативні курси.

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами:

«Інформатика»;

«Технології»;

«Мистецтво»;

«Фінансова грамотність» (у 10-их та 11-их класах введено як один із обов’язкових предметів згідно з наказом МОН України від 28.11.2019р. № 1493).

Рішення про розподіл годин прийнято з урахуванням освітніх потреб учнів, кадрового забезпечення, матеріально-технічної бази тощо.

Навчальні плани здобувачів  закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (повна загальна середня освіта) передбачають реалізацію освітніх галузей Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти через окремі предмети.

Освітня галузь «Мови і літератури» у навчальних планах реалізується через окремі предмети «Українська мова», «Українська література», «Іноземна мова (англійська)», «Зарубіжна література».

В межах галузі «Суспільствознавство» у вивчаються предмети  «Історія України» та «Всесвітня історія», у 10-их класах ще вивчається предмет «Громадянська освіта».

Освітня галузь «Мистецтво» реалізується через окремі курс «Мистецтво» (за вибором).

В межах освітньої галузі «Математика» вивчається предмет «Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія».

Освітня галузь «Природознавство» реалізується через окремі предмети «Біологія і екологія», «Географія», «Фізика», «Хімія», в 11-их класах ще вивчається предмет «Астрономія».

Освітня галузь «Технології» у навчальних планах реалізується через окремі предмети «Технології» (за вибором), «Інформатика» (за вибором).

Освітня галузь «Здоров’я та фізична культура» реалізується через предмети «Фізична культура» та «Захист України».

Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 20 лютого 2002 року № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за №  229/6517 (зі змінами) при вивченні  окремих предметів  для   посилення   індивідуальної   роботи  з  учнями  у школі ІІ ступеня здійснюватиметься поділ класів на групи (у 1-11-х класах – при вивченні української мови (більше 27 учнів); у 5-11-х класах – при проведенні уроків з трудового навчання (технології) (більше 27 учнів, окремо для хлопців і дівчат,  але не менше 8 учнів у групі); у 2-11-х класах – при вивченні іноземної (англійської) мови (більше  27 учнів); а також при вивченні німецької та англійської мови в одному класі; у 2-11 класах при вивченні інформатики (не менше 8 учнів у групі); у 10-11-х класах – при проведенні уроків з  фізичної культури  (більше 27 учнів, окремо для хлопців і дівчат, але не менше 8 учнів у групі); у 10-11 класах при проведенні занять з предмету «Захист України» (відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 26 лютого 2020 року № 143 «Про внесення деяких змін до постанов Кабінету міністрів України» назву навчального предмета «Захист Вітчизни» змінено на «Захист України» )та (окремо для хлопців і дівчат, не менше 5 учнів у групі).

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання у рамках кожної освітньої галузі.

Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п Ключові компетентності Очікувані результати
1 Спілкування державною мовою Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і складати тексти (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
2 Спілкування іноземними мовами Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою. Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
3 Математична компетентність Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
5 Інформаційно-цифрова компетентність Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
6 Уміння вчитися впродовж життя Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії
7 Ініціативність і підприємливість Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
8 Соціальна і громадянська компетентності Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту
9 Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва
10 Екологічна грамотність і здорове життя Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

  • організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
  • окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
  • предмети за вибором;
  • роботу в проектах;
  • позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Освітня програма закладу повної загальної  середньої освіти має передбачати досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Форми організації освітнього процесу:

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

  • формування компетентностей;
  • розвитку компетентностей;
  • перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
  • корекції основних компетентностей;
  • комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об’єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття – це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.

Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв’язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.

Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об’єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Учням, які готуються здавати тематичні чи підсумкові контролі можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем.

Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

  • кадрове забезпечення освітньої діяльності;
  • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
  • матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
  • якість проведення навчальних занять;
  • моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

  • оновлення методичної бази освітньої діяльності;
  • контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
  • моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
  • створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.


Розділ 6Особливості організації освітнього процесу

Школа  працює  за  п’ятиденним  робочим  тижнем,  вихідні  дні  -субота  і  неділя.

Відповідно до  Законів  України «Про  освіту», «Про повну загальну середню освіту» та «Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти»   тривалість  уроку в 1-их класах становить 35 хвилин,                                  у 2-4-их  класах – 40  хвилин, в 5-11-их класах – 45 хвилин.

Школа  працює  в  такому  режимі:

                   о 830 –  початок занять для учнів 1-4-их та 5,8,9-их класів;

                   о 1020 – початок занять для учнів 10,11-их класів;

                   о 1210 – початок занять для учнів 6,7-их класів.

                   Для учнів 1-4-их класів за бажанням їхніх батьків або осіб, які їх замінюють, працюють групи продовженого дня.  

         Відповідно  до  Закону  України  «Про    освіту» кожен навчальний рік розпочинається у День знань – 1 вересня і триває не менше 175 навчальних днів.

          Структура навчального року (тривалість навчальних занять, поділ на семестри, форми організації освітнього процесу  та режим роботи) встановлюються навчальним закладом у межах часу, передбаченого робочим навчальним планом, за погодженням з управлінням освіти і науки ДГП ЛМР. Тривалість канікул протягом навчального року не повинна становити менше як 30 календарних днів.

          Крім різних форм обов’язкових навчальних занять, у закладі проводяться індивідуальні, групові, факультативні та інші позакласні заняття та заходи, що передбачені окремим розкладом і спрямовані на задоволення освітніх інтересів учнів та на розвиток їх творчих здібностей, нахилів і обдаровань.

Згідно статті 12 розділу ІІ  Закону  України   «Про    освіту» навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової, основної та старшої  школи, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання.  

Навчальні екскурсії для учнів 1-8-их та 10-их класів, згідно рішення педагогічної ради проводяться протягом навчального року.

Зарахування, відрахування, переведення та розподіл між класами здобувачів освіти здійснюється без конкурсу відповідно до території обслуговування, яка закріплена міською радою у відповідності з Порядком зарахування, відрахування та  переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018р. №367.

Поділ  класів  на  групи  при  вивченні  окремих  предметів  здійснюється відповідно  до  нормативів,  затверджених  наказами  Міністерства  освіти  і  науки  України  від  20.02.2002р.   № 128 зі змінами, внесеними наказом №921 від 17.08.2012 та № 401 від 08.04.2016р..

Форми організації освітнього процесу

Змішана та дистанційна форми навчання

З метою забезпечення якісного рівня освітнього процесу та виконання освітніх програм, у зв’язку з епідеміологічною ситуацією внаслідок поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), в умовах «зеленого», «жовтого» або «помаранчевого» рівнів епідемічної небезпеки, у 2021-2022  навчальному році СЗШ І-ІІІст. №29 м.Львова освітній процес здійснюється за змішаною формою організації вивчення дисциплін освітньої програми (далі – змішане навчання за освітньою програмою), як моделі, заснованої на інтеграції традиційної, електронної та інших сучасних технологій навчання, що передбачає реалізацію частини традиційного освітнього процесу іншими альтернативними формами та видами взаємодії в освітньому середовищі, зокрема електронними за допомогою платформ Google Classroom, Google Meet та ZOOM.

Відповідно до Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОН від 8 вересня 2020 року №1115 і зареєстровано в Міністерстві юстиції 28 вересня 2020 року за №941/35224 та в умовах «червоного» рівня епідеміологічної небезпеки, навчання реалізовується за дистанційною формою організації вивчення дисциплін освітньої програми (платформи Google Classroom, Google Meet та ZOOM).

Індивідуальна форма навчання

Відповідно до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року №8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 лютого 2021 року №160) у СЗШ І-ІІІ ст. №29 м.Львова організоване навчання за сімейною (домашньою) та екстернатною формами здобуття освіти.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

  • урок формування компетентностей;
  • урок розвитку компетентностей;
  • урок перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
  • урок корекції основних компетентностей;
  • комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

Досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), передбачені Державним стандартом.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

 Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

  • кадрове забезпечення освітньої діяльності відповідає профілю, маємо високого рівня педагогів;
  • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності відповідає державним програмам, затвердженим МОН України;
  • матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності здійснено на належному рівні (навчальних кабінетів, лабораторій, класних приміщень);
  • кваліфікаційний рівень педагогічного складу освітнього закладу:
    • 3 педагоги – «Учитель-методист»;
    • 23 педагоги – «Старший учитель»;
    • 5 педагогів – «І категорія»;
    • 14 учителів – «ІІ категорія»;
    • 28 педагогів – «Спеціаліст»;
  • моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) плануємо відповідно до графіка внутрішкільного контролю та моніторингу семестрового балу.

           Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

  • оновлення методичної бази освітньої діяльності планується через систему роботи методичних об’єднань, педагогічні ради та психолого-педагогічні семінари;
  • контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення через накази по школі, в яких визначаємо як позитивні, так і негативні сторони і плануємо заходи корекції;
  • моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти запланований у планах роботи психолога та соціального педагога;
  • створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників через систему післядипломної освіти педагогів, веб-платформи та форми методичної роботи(кожен учитель створює власне портфоліо, відстежуємо просування та успіхи).


Розділ 7. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

         На рівні школи розроблена система показників (внутрішній моніторинг), що дозволяє  аналізувати, наскільки ефективно реалізується Освітня програма, тобто наскільки реальний «продукт»  діяльності школи відповідає ідеальній «моделі»  випускника. При цьому об’єктами, механізмами  та термінами  контролю є :

  • кадрове забезпечення освітньої діяльності (підвищення кваліфікації педагогічних працівників (форма проходження на вибір учителя) – не менше 150 годин протягом 5 років, атестація – 1 раз на 5 років,  добровільна сертифікація – 1 раз на 3 роки,  участь у різних методичних заходах, конференціях, вебінарах, семінарах, конкурсах, ковчингах, тренінгах, онлайн-курсах, дистанційне навчання – протягом року);
    • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності (наявність документів, визначених нормативно-правовими актами з питань освіти, необхідної кількості підручників та навчально-методичної літератури з усіх навчальних дисциплін для самостійної роботи, 1 раз в рік);
    • матеріально-технічне  забезпечення освітньої діяльності (відповідність ліцензійним та акредитаційним вимогам: шкільні кабінети, класні кімнати,  спортзали, бібліотека, дзеркальна зала, актова зала, сучасна їдальня, буфет,  наявність інтернету – 2 рази на рік);
    • якість проведення навчальних занять (вивчення системи роботи педагогічних працівників – 1 раз на 5 років, тематичний контроль знань, класно-узагальнюючий контроль – за потребою);
    • моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) (вивчення рівня навчальних досягнень з предмета – 1 раз на 5 років, циклу предметів – за потребою, освітньої галузі – 1 раз на 5 років,  різні види оцінювання, що відповідають «Загальним критеріям оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», які є обов’язковою складовою навчальної програми з предмета – на кожному уроці), тематичне – в кінці кожної теми, семестрове – в кінці кожного семестру, річне – в кінці року, державна підсумкова атестація – в кінці навчального року, зовнішнє незалежне оцінювання – в кінці навчального року, результати участі у предметних та  творчих  конкурсах різного рівня – протягом навчального року, участь у спортивних змаганнях – протягом навчального року, інтелектуальних випробовуваннях – протягом навчального року);
    • моніторинг оцінювання ступеня задоволення здобувачів освіти (соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників – 1 раз на рік);
    • продовження навчання (аналіз вступу у ВНЗ України та за її межами –  1 раз на рік).

Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти школи є:

  • оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в школі;
    • постійний моніторинг змісту освіти; 
    • спостереження за реалізацією освітнього процесу;
    • моніторинг технологій навчання;
    • спостереження за станом соціально-психологічного середовища школи;
    • контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів.

Оцінювання результатів навчання учнів та їх атестація

Кожен учень має право на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання незалежно від виду та форми здобуття ним освіти.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання, державна підсумкова атестація, зовнішнє незалежне оцінювання.

Формувальне, поточне та підсумкове оцінювання результатів навчання учнів на предмет їх відповідності вимогам навчальної програми, вибір форм, змісту та способу оцінювання здійснюють педагогічні працівники закладу освіти.

Підсумкове оцінювання результатів навчання учнів за сімейною (домашньою) формою здійснюється не менше двох разів на рік.

У СЗШ І-ІІІст.№29 м.Львова оцінювання здійснюється за системою оцінювання, визначеною законодавством.

Річне оцінювання та державна підсумкова атестація здійснюються за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати такого оцінювання відображаються у свідоцтві досягнень, що видається учневі щороку у разі переведення його на наступний рік навчання.

Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття початкової, базової середньої чи профільної середньої освіти, вимогам державних стандартів здійснюється шляхом державної підсумкової атестації. Кожен учень має пройти державну підсумкову атестацію за кожний рівень повної загальної середньої освіти з державної мови, математики та інших предметів, визначених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, крім випадків, визначених законодавством. Зміст, форми і порядок проведення державної підсумкової атестації визначаються і затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

У разі відсутності результатів річного оцінювання та/або державної підсумкової атестації після завершення навчання за освітньою програмою закладу освіти учень має право до початку нового навчального року пройти річне оцінювання та/або державну підсумкову атестацію. У разі повторного непроходження річного оцінювання та/або державної підсумкової атестації педагогічна рада відповідного закладу освіти спільно з батьками учня до початку нового навчального року вирішує питання про визначення форми та умов подальшого здобуття таким учнем повної загальної середньої освіти.

У разі вибуття учня із закладу освіти (виїзд за кордон, надання соціальної відпустки, призов на військову службу тощо) оцінювання результатів навчання такого учня може проводитися достроково.

Оцінювання результатів навчання учня незалежно від форми здобуття ним освіти має здійснюватися особами, які провадять педагогічну діяльність.

Оцінювання результатів навчання учня з особливими освітніми потребами в закладах освіти здійснюється згідно із загальними критеріями оцінювання та з урахуванням індивідуального навчального плану (за наявності).

Система та загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів визначаються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Розділ 8. Процеси розвитку, виховання і соціалізації в школі

           Виховання учнів  у навчальному закладі здійснюється під час проведення уроків, у процесі позаурочної та позашкільної роботи. Цілі виховного процесу в навчальному закладі визначаються на основі принципів, закладених у Конституції та законах України, інших нормативно-правових актах.        

Виховний процес базується на таких принципах виховання:

  • Особистісно-орієнтоване виховання.
  • Відповідальність перед Законами України за свої дії.     
  • Духовно осмислений патріотизм.
  • Висока духовність.
  • Здоровий спосіб життя і життєвий оптимізм.
  • Екологічна грамотність.
  • Естетична культура.
  • Готовність до професійного самовизначення.
  • Толерантність і здатність до емпатії.
  • Подолання комплексу меншовартості, психології «лакейства».        

         Весь навчально-виховний процес у школі зорієнтований  на учня, розвиток його здібностей, виховання на загальнолюдських цінностях, цінностях поваги до іншої людини, цінностях любові до власної країни. Це пронизує весь зміст освіти і весь процес навчання. Виховання позитивних рис характеру та чеснот здійснюється через наскрізний досвід та зміст освіти.

         Основні принципи впроваджуються в освітній процес через наскрізні лінії.

Екологічна безпека й сталий розвиток          Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.          Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини.                                                                  
           
Громадянська відповідальність          Сприятиме формуванню відповідальної особистості громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.            В рамках розвитку соціальної і громадянської компетентності діє учнівське самоврядування, яке намагається втілити принципи і механізми функціонування суспільства в межах школи.  У подальшому учнівський та учительський колективи намагатимуться діяти так, щоб активна участь у житті школи  викликала в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст був націлений на формування порядності, старанності, систематичності, послідовності.           .                                                                                                                                                                                                
          Учні школи беруть активну участь у міських проектах
Здоров’я і безпека           Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкої особи суспільства, здатної вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Буде реалізуватися упродовж двох наступних років через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я під час вивчення предмета «Основи здоров’я». Медичний працівник працюватиме над проектом «Формування здорового способу життя та профілактика ВІЛ/ СНІДу» (9-11 кл.); для учнів 1-4 класів психологічна служба школи планує провести навчальні квести «Здоровим будь» та «Здоровий дух у здоровому тілі». Текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів розробили упродовж травня – червня творча група класних керівників під керівництвом учителя з «Основ здоров’я» для інформування  про можливі негативні наслідки в разі не виконання правил дорожнього руху. Упродовж року традиційно звертатиметься увага  на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я.  Психологічна служба школи разом із класними керівниками спланувала і розробила ряд заходів, спрямованих на вирішення проблем, пов’язаних зі саморегуляцією поведінки під час навчально-виховного процесу та в позаурочний час.             Наша школа – школа рівних можливостей для всіх. Діти, навчаючись у нашій школі, набувають всі життєві компетенції та вчаться дбати про своє здоров’я . Беруть участь у різноманітних проектах.
Підприємливість і фінансова грамотність Метою наскрізної лінії «Підприємливість і фінансова грамотність» є навчання молодого покоління українців ощадливості, раціонального використання коштів, планування витрат, стимулювання лідерських ініціатив, прагнення успішного діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.

         Школа працює на засадах «педагогіки партнерства». Основні принципи цього підходу:

  • повага до особистості;
    • доброзичливість і позитивне ставлення;
    • довіра у відносинах;
    • діалог – взаємодія – взаємоповага;
    • розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);
    • принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

Освітній заклад дотримується етичних принципів та основних засад академічної доброчесності: демократизм, законність, верховенство права, соціальна справедливість, пріоритет прав і свобод людини і громадянина, рівноправність, гарантування прав і свободи, професіоналізм та компетентність, партнерство і взаємодопомога, повага ті взаємна довіра, відкритість та прозорість, відповідальність за порушення академічної доброчесності.

Дотримання академічної доброчесності працівниками закладу освіти передбачає:

  • дотримання норм Конституції України;
  • дотримання норм чинного законодавства в сфері освіти;
  • дотримання загальноприйнятих етичних норм;
  • дотримання норм законодавства про авторське право;
  • повагу до осіб – учасників освітнього процесу;
  • об’єктивне та неупереджене відношення до працівників закладу освіти, учасників освітнього процесу; 
  • якісне, вчасне та результативне виконання своїх функціональних обов’язків;
  • впровадження в свою діяльність інноваційних методів діяльності;
  • підвищення  своєї кваліфікації;
  • дотримання правил посилання на джерела інформації у разі використання відомостей, написання довідок, доповідей, методичних матеріалів, творчих робіт, розпорядчих документів тощо;
  • не розголошення  конфеденційної інформації, інформації з обмеженим доступом та інших видів інформації відповідно до вимог  законодавства в сфері інформації та звернення громадян;
  • надання достовірної інформації;
  • уникнення приватного інтересу та конфлікту інтересів;
  • відповідальності за порушення  академічної доброчесності;
  • повідомлення керівництва школи  у разі отримання для виконання рішень та доручень, які є незаконними або такими, що ставлять загрозу охоронюваним законам, правам, свободам чи інтересам окремих громадян, юридичних осіб, учасникам освітнього процесу, державним або суспільним інтересам.

         Дотримання академічної доброчесності учасниками освітнього процесу (батьками, учнями, вихованцями) передбачає:

  • дотримання загальноприйнятих етичних норм;
  • повагу до педагогічних, інших працівників школи;
  • особисте виконання покладених функцій і завдань;
  • поважати честь і гідність інших осіб, навіть, якщо їх погляди відрізняються від ваших;
  • використовувати у робочій інформації лише перевірені  та достовірні джерела інформації;
  • не фальсифікувати або не фабрикувати інформацію з метою використання у власних цілях;
  • не пропонувати хабар за отримання будь-яких переваг під час вирішення робочих питань; питань, пов’язаних з організацією освітніх послуг;
  • нести відповідальність за порушення академічної доброчесності.

Саме через освіту необхідно підготувати інноваційну людину, здатну до сприйняття змін та новацій. Головна мета розвитку української системи освіти – створити умови для саморозвитку та самореалізації кожної особистості як громадянина України       

Школа допомагатиме батькам здобувати спеціальні знання про стадії розвитку дитини, ефективні способи виховання в дитині сильних сторін характеру і чеснот залежно від її індивідуальних особливостей.

Розділ 9. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

Для виконання освітніх програм школи на 2021-2022 навчальний рік передбачено використання, затверджених Міністерством освіти і науки України, навчальних програм з усіх предметів інваріативної частини; курсів за вибором і факультативів варіативної складової, що забезпечує інтеграцію загальноосвітніх (основних і додаткових) програм, у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти – “модель” випускника.

10. Структура навчального року

Середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №29 м.Львова у 2021-2022 навчальному році працює за 5-ти денним навчальним тижнем та із змішаною формою навчання. У 5-11-их класах передбачено 1 день проведення навчання за дистанційною формою та 4 дні – за очною формою навчання.

Режим роботи школи у 2021-2022 навчальному році:

  • початок навчальних занять – 01 вересня 2021 року;
  • закінчення навчальних занять – 03 червня 2022 року.

Структура 2021-2022 навчального року:

  • І семестр –  з 01 вересня 2021 року по 30 грудня 2021 року;
  • ІІ семестр з 10 січня 2022 року по 03 червня 2022 року

Терміни канікул (31 день):

  • Осінні:     23.10.2021р. – 31.10.2021р. (9 днів)
  • Зимові:    31.12.2021р. – 09.01.2022р. (10 днів)
  • Весняні:  22.03.2022р. – 03.04.2022р. (9 днів) + 23.04.2022р. -25.04.2022р.(3 дні)

Режим роботи школи на день:

  • початок роботи о 800 год., кінець роботи о 2000 год;
  • прийом дітей до школи:
    • з 800 – 830 – учні 1,4,5,8,9-их класів;
    • 0950 – 1020 – учні 10-11-их класів;
    • 1100 – 1210 – учні 6,7-их класів.
  • навчальні заняття:
    • 830 – 1450 – учні 1,4,5,8,9-их класів;
    • 1020 – 1640– учні 10-11-их класів;
    • 1210 – 1830– учні 6,7-их класів.

Тривалість уроків:

  • 1 класи – 35 хвилин;
  • 2-4 класи – 40 хвилин;
  • 5-11 класи – 45 хвилин.

Організація змішаної форми навчання у школі:

День тижня Дистанційне навчання Очне навчання
Понеділок 11 5,8,9 10 6,7,
Вівторок 6,7 5,8,9 10,11 -,
Середа 8,9 5 10,11 6,7
Четвер 10,11 5,8,9 6,7
П’ятниця 5 8,9 10,11 6,7

Пояснювальна записка

Навчальні плани

середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 29 м. Львова

на 2021 – 2022 навчальний рік

Робочі навчальні плани на 2021-2022 навчальний рік складено:

  • для 1-2-х класів – за Типовими освітніми програмами, затвердженими наказом МОН України від 08.10.2019р. №1272
  • для 3-4 класів – за Типовими освітніми програмами, затвердженими наказом МОН України від 08.10.2019р. №1273
  • для 5-7-их класів – за Типовими навчальними планами закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 20.04.2018р.  № 405 (Таблиця №1,10).
  • для 8-9-х класів – за Типовими навчальними планами закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 20.04.2018р.  № 405 (Таблиця №10).
  • для 10-11-х класів  – за Типовими навчальними  планами  для  закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженими наказом  МОН України від 20.04.2018р.  № 408 зі змінами, внесеними наказом МОН №1493 від 28.11.2019р. (Таблиця №2).

                           Додаток №1  

                                                                             ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор СЗШ І-ІІІст. № 29

м. Львова

_____________О.М.Верхівська

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

СЗШ І – ІІІ ступенів №29 м. Львова (п’ятиденна форма навчання)           з українською мовою навчання  на  2021-2022 н.р.

Освітні галузі Предмети Кількість годин на тиждень у класах
1 2
Мовно-літературна Українська мова та читання 7 7+1
Іноземна мова (англійська) 2+1 3
Математична Математика 4 4
Природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’я-збережувальна Інтегрований курс “Я  досліджую світ” 3 3
Мистецька Музичне мистецтво, образотворче мистецтво 1 1
1 1
Технологічна Дизайн і технології 1 1
Інформатична Інформатика   1
Фізкультурна Фізична культура 2 2
Хореографія 1 1
Разом 19+3+1 21+3+1
Варіативна складова 1 1
Курси за вибором    
Гранично допустиме навчальне навантаження на одного учня 20 22
Всього (без урахування поділу класів на групи) 23 25


                           Додаток №2    

                                                                        ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор СЗШ І-ІІІст. № 29

м. Львова

_____________О.М.Верхівська

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

СЗШ І – ІІІ ступенів №29 м. Львова (п’ятиденна форма навчання)           з українською мовою навчання  на  2021-2022  н.р.

Освітні галузі Предмети Кількість годин на тиждень у класах
3 4
Мовно-літературна Українська мова та  літературне читання 7+1 7+1
Іноземна мова (англійська) 3 3
Математична Математика 5 5
Природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’я-збережувальна Інтегрований курс “Я  досліджую світ” 3 3
Мистецька Музичне мистецтво, образотворче мистецтво 1 1
1 1
Технологічна Дизайн і технології 1 1
Інформатична Інформатика 1 1
 Фізкультурна Фізична культура 2 2
Хореографія 1 1
Разом 22+3+1 22+3+1
Варіативна складова 1 1
Курси за вибором    
Гранично допустиме навчальне навантаження на одного учня 23 23
Всього (без урахування поділу класів на групи) 26 26

                                      Додаток №3   

Таблиця 1                                   

                                                                                    ЗАТВЕРДЖУЮ

    Директор СЗШ І-ІІІст. № 29

м. Львова

     ___________О.М.Верхівська

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

СЗШ І-ІІІ ступенів №29 м. Львова (п’ятиденна форма навчання)

з українською мовою навчання  на  2021-2022 н.р.

Освітні галузі Предмети Кількість годин на тиждень у класах
5(А,Б,В) 6(А,Б,В) 7(А,Б,В,Г)
Мови і літератури Українська мова 3,5 3,5 2,5+0,5
Українська література 2 2 2
Іноземна мова 3 3 3
Друга іноземна
Зарубіжна література 2 2 2
Суспільствознавство Історія України 1 1 1
Всесвітня історія 1 1
Основи правознавства
Мистецтво Музичне мистецтво 1 1 1
Образотворче мистецтво 1 1 1
Мистецтво
Математика Математика 4 4+1
Алгебра 2+1
Геометрія 2
Природознавство Природознавство 2
Біологія 2 2
Географія 2 2
Фізика 2
Хімія 1,5+0,5
Технології Трудове навчання 2 2 1
Інформатика 1 1 1
Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1 1 1
Фізична культура 2 3 3
Хореографія 1
Разом 23,5+3 26,5+3+1 28+3+2
Додаткові години на окремі предмети, факультативні курси:
Резерв годин 3,5 2,5 0,5
Гранично допустиме навчальне навантаження на одного учня 28 31 32
Всього (без урахування поділу класів на групи) 27+3 30+3 30,5+3

   Додаток №4

Таблиця 10                                

                                                                              ЗАТВЕРДЖУЮ

    Директор СЗШ І-ІІІст. № 29

м. Львова

   __________О.М.Верхівська

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

СЗШ І-ІІІ ступенів №29 м. Львова (п’ятиденна форма навчання)

з українською мовою навчання та вивченням двох іноземних мов

  на  2021-2022 н.р.

Освітні галузі Предмети Кількість годин на тиждень у класах
5(Г,Д) 6(Г,Д) 7(Д)
Мови і літератури Українська мова 3,5 3,5 2,5+0,5
Українська література 2 2 2
Іноземна мова 3+2 2+2 2+2
Друга іноземна 2 2 2
Зарубіжна література 2 2 2
Суспільствознавство Історія України 1 1 1
Всесвітня історія 1 1
Основи правознавства
Мистецтво Музичне мистецтво 1 1 1
Образотворче мистецтво 1 1 1
Мистецтво
Математика Математика 4 4
Алгебра 2
Геометрія 2
Природознавство Природознавство 2
Біологія 2 2
Географія 2 2
Фізика 2
Хімія 1,5+0,5
Технології Трудове навчання 2 2 1
Інформатика 1 1 1
Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1 1 1
Фізична культура 2 3 3
Хореографія 1
Разом 25,5+3+2 27,5+3+2 29+3+3
Додаткові години на окремі предмети, факультативні курси:
Резерв годин 0,5 1,5 0
Гранично допустиме навчальне навантаження на одного учня 28 31 32
Всього (без урахування поділу класів на групи) 28+3 31+3 32+3


 Додаток №5    

Таблиця 10                     

                                                                               ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор СЗШ І-ІІІст. № 29

м. Львова

       ___________О.М.Верхівська

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

СЗШ І – ІІІ ступенів №29 м. Львова (п’ятиденна форма навчання)

з українською мовою навчання  та вивченням двох іноземних мов

на 2021 – 2022н.р.

Освітні галузі Предмети Кількість годин на тиждень у класах
8(А,Б,В,Г) 9(А,Б,В,Г)
Мови і літератури Українська мова 2+1 2
Українська література 2 2
Перша іноземна мова 2 2
Друга іноземна мова 2 2
Зарубіжна література 2 2
Суспільствознавство Історія України 1,5 1,5
Всесвітня історія 1 1
Основи правознавства 1
Мистецтво Музичне мистецтво
Образотворче мистецтво
Мистецтво 1 1
Математика Математика
Алгебра 2+1 2+1
Геометрія 2 2
Природознавство Природознавство
Біологія 2 2
Географія 2 1,5
Фізика 2 3
Хімія 2 2
Технології Трудове навчання 1 1
Інформатика 2 2
Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1 1
Фізична культура 3 3
Разом 29,5+3+2 31+3+1
Додаткові години на окремі предмети, факультативні курси:
Резерв годин 1,5 1
Гранично допустиме навчальне навантаження на одного учня 33 33
Всього (без урахування поділу класів на групи) 33+3 33+3

    Додаток №6   

Таблиця  10                                      

                                                                                ЗАТВЕРДЖУЮ

    Директор СЗШ І-ІІІст. № 29

м. Львова

   __________О.М.Верхівська

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

СЗШ І-ІІІ ступенів №29 м. Львова (п’ятиденна форма навчання)

з українською мовою навчання та вивченням двох іноземних мов

  на  2021-2022 н.р.

Освітні галузі Предмети Кількість годин на тиждень у класах
8(Д) 9(Д)
Мови і літератури Українська мова 2+1 2
Українська література 2 2
Іноземна мова 2+2 2+2
Друга іноземна 2 2
Зарубіжна література 2 2
Суспільствознавство Історія України 1,5 1,5
Всесвітня історія 1 1
Основи правознавства 1
Мистецтво Музичне мистецтво
Образотворче мистецтво
Мистецтво 1 1
Математика Математика
Алгебра 2 2
Геометрія 2 2
Природознавство Природознавство
Біологія 2 2
Географія 2 1,5
Фізика 2 3
Хімія 2 2
Технології Трудове навчання 1 1
Інформатика 2 2
Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1 1
Фізична культура 3 3
Разом 29,5+3+3 31+3+2
Додаткові години на окремі предмети, факультативні курси:
Резерв годин 0,5 0
Гранично допустиме навчальне навантаження на одного учня 33 33
Всього (без урахування поділу класів на групи) 33+3 33+3

Додаток №7

Таблиця 2

                                                                                               ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор СЗШ І-ІІІст. № 29

м. Львова

  _____________О.М.Верхівська

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

СЗШ І-ІІІ ступенів №29 м.Львова (п’ятиденна форма навчання)

 з українською мовою навчання на 2021 – 2022н.р.

№ з/п Навчальні предмети Кількість годин на тиждень у класах
10-А 10-Б 10-В
1 Українська мова 2+2 2+1 2+1
2 Українська література 2 2 2
3 Зарубіжна література 1 1 1
4 Іноземна мова 2+3 2 2
5 Історія України 1,5+0,5 1,5 1,5
6 Всесвітня історія 1 1 1
7 Громадянська освіта 2 2 2
8 Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія) 3 3+2 3+1
9 Біологія і екологія 2 2 2
10 Географія 1,5 1,5 1,5
11 Фізика і астрономія 3 3 3
12 Хімія 1,5+0,5 1,5+0,5 1,5+0,5
13 Фізична культура 3 3 3
14 Захист України 1,5 1,5 1,5
15-16 Вибірково-обов’язкові предмети:
Інформатика 1 1 1
Технології
Мистецтво
Фінансова грамотність 2 2 2
Разом 27+3+6 27+3+3,5 27+3+2,5
Додаткові години на окремі предмети, факультативні курси:
Резерв годин 0 2,5 3,5
Резерв додатковий час на факультативи і курси за вибором 2 2 2
Гранично допустиме навчальне навантаження на учня 33 33 33
Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи) 38 38 38

Додаток №8     

Таблиця 2                                                                                   

                                                                                         ЗАТВЕРДЖУЮ

         Директор СЗШ І-ІІІст. № 29

             м. Львова

      __________О.М.Верхівська

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

СЗШ І-III ступенів №29 м.Львова (п’ятиденна форма навчання)

з українською мовою навчання на 2021 – 2022н.р.

№ з/п Навчальні предмети Кількість годин на тиждень у класах
11-А 11-Б 11-В
1 Українська мова 2+2 2+1 2+1
2 Українська література 2 2 2
3 Зарубіжна література 1 1 1
4 Іноземна мова 2+3 2 2
5 Історія України 1,5+0,5 1,5 1,5
6 Всесвітня історія 1 1 1
7 Громадянська освіта
8 Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія) 3 3+2 3+1
9 Біологія і екологія 2 2+1 2
10 Географія 1 1 1
11 Фізика і астрономія 4 4 4
12 Хімія 2 2+1 2
13 Фізична культура 3 3 3
14 Захист України 1,5 1,5 1,5
15-16 Вибірково-обов’язкові предмети:
Інформатика   2  
Технології      
Мистецтво 1   1
  Фінансова грамотність 2 1 2
Разом 26+3+5,5 26+3+5 26+3+2
  Додаткові години на окремі предмети, факультативні курси:
Резерв годин 1,5 2 5
Додатковий час на факультативи і курси за вибором 2 2 4
Гранично допустиме навчальне навантаження на учня 33 33 33
Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи)   38 38 38